отже, побували ми з Євкою і моєю мамою (мільйон разів дякую їй за цей час!) на морях. у мені заграла ностальгія - першу половину свого дитинства, починаючи з 1-річного віку, я провела в євпаторійському санаторії "променистий" (ибн "лучистый). звідти купа зворушливих фотографій мого радісного дитинства. саме тому вирішила малу повезти в ті ж краї. ( Read more... )

все, скінчився мій європейський місяць. допиваю останнє капучіно, доловлюю останній вайфай, докуповую останні сувеніри ( Read more... )

сніг на дахах і машинах, живі собачки у вітринах


( Read more... )

навіть перебуваючи далеко від дому я не можу чогось не утнути. наприклад, розмалювати чергові кеди. цього разу вирішила спробувати трафарет - і що з цього вийшло, показують під катом ( Read more... )

колаж найбільше відповідає моєму типу мислення - шматочки вражень, які наштовхуються, нашаровуються, викликають і спонукають один одного. отже, приблизно так виглядали Львів, Прага і Дрезден моїми очима


( Read more... )

повернулась


( Read more... )

я б вставила сюди всі більше-тисячі фотографій, написала б більше кількох тисяч слів, але навіщо? хто там не був, все одно не відчує, а хто був, і без слів мене зрозуміє. дякую людям, нижче зображеним, а також усім навколо них ( Read more... )

агов, львівські друзі! вам якихось гостинців із Києва треба? в суботу-неділю буду на ваших казкових землях, так що якщо треба щось комусь передати, маякуйте

і про прекрасне. з легкої руки Каті тепер знаю про те, що з повсті робять ось такі дива
( Read more... )

в києві сніг, крига, потім трохи сонця і, відповідно, калюжі. наранок знову крига ( Read more... )

( Read more... )